labisqwee (labisqwee) wrote,
labisqwee
labisqwee

Real gem



Fashion photo by Seeberger Bros., 1950s

Розкопана раніше тема ненав'язливого сяйва і його благодатного впливу на гардероб плавно і так само ненав'язливо стала простягатися на інші сфери, зачіпати сусідні концепції і генерувати нові висновки. Із неї викристалізувалася і наступна історія: про те, як у сучасне життя - повне всевстигання, активних життєвих позицій та іншого спорту - вмістити старосвітський блискіт шляхетних каменів, направду виправданий лише при шурхоті шовків у м'якому півсвітлі високих залів.

Приводи збиратися у високих залах вкрай обміліли, а жінки, для яких весь цей old school glamour - як друга шкіра, - нітрохи не перевелись. Про те, як таким жінкам носити традиційні прикраси у традиційні і нетрадиційні способи, уже усе написано до мене. Тут - про те, як іще можна носити камені абсолютно безкарно, не здаючись при тому безнадійно overdressed, у буденних, неурочистих умовах. Достатньо перенести самоцвіти туди, де їх ніхто не чекає.


Зародилась ця думка сім років тому, влітку, в італійській електричці: я не могла відвести очей від ніг однієї bella ragazza. На ногах її були найкрасивіші сандалі, які мені доводилося бачити. Звичайний римський фасон прикрашали три велетенські камені різних кольорів. Вони перетворювали взуття з примітивних скороходів у практично коштовний перстень і зненацька робили весь її простий, однотонний убір магнетично цікавим і небуденним. Підпільне фото на телефон я тоді зробити просто мусіла. Потім, правда, сама його і видалила (клятий мінімалізм!): при розгляданні розмитого зображення сандалі уже не здавались такими феноменально гарними. Але ідея оселилась у голові. З роками кастингів чергових кандидатів на "сьоголітню пару" мене осяяло: інкрустація - от чого бракує у всіх цих літніх тапках. Кожна конструкційно проста, як двері, функціональна і підпорядкована зручності пара, зодягнута на мої ноги, страждає дефіцитом піднесеності, як тільки підняти погляд вище колін. І всипати таку пару щедрими каменями - іноді найпростіший спосіб привести її до спільного знаменника з моїми dress-craving looks.


Самоцвіти для взуття тим вправніше виконують своє підпільне завдання, чим вони більші, повніші кольору, вольовіше зрізані. І чим простіше, невигадливіше при тому саме взуття - до такого, зрештою, вони й просяться. Усе інше, вигадливе заслуговує дочекатися-таки свого паркету, а далі за альтернативним сценарієм - шурхоти випадкових доторків, нагріте танцями повітря і все те ж м'яке півсвітло... Камінці близького до взуття відтінку - субтельний, безвідмовний варіант. Чим ближче сандалі до пляжу, тим доречніше їм бути соковитішими і різнобарвнішими.

Абстрагуючись від літа, і з деякою часткою "важчого" взуття цей трюк спрацює. До хурделиць і зігріваючого взуття ця тема взагалі не дотична, а от осінні інкрустовані боти - незамінні для тих, хто вже забігались шукати байкерські шузи, які б не затьмарювали їх поетичної вроди.



Laced boots by Hammerstein

У ці часи домінуючої економічної доцільності і повально врізаних бюджетів іноді так відчайдушно бракує коштовних дрібниць...
Tags: sartorial musings
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments